ОРД: Під рубрикою «Чоловік третього тисячоліття»

Опубликовано: 09.01.2019

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

15 грудня 2000 року український народ спіткало велике щастя: у публічну політику на хвилі акції «Україна без Кучми», розпочатої після оприлюднення доказів причетності президента Леоніда Кучми до викрадення журналіста Георгія Гонгадзе, прийшов нинішній генеральний, прости господи, прокурор Юрій Луценко. А вже за два роки по тому Юрій Віталійович став народним депутатом – значною мірою завдяки тому, що дав у СБУ покази на своїх соратників, які на підставі цих показів були засуджені до різних строків позбавлення волі.

Оскільки, як виявилось, народ у масі своїй вже не пам’ятає тих подій, нагадую подробиці.

9 березня 2001 року учасники акції «Україна без Кучми», одним з лідерів якої був син колишнього першого секретаря Ровенського (нині – м.Рівне) обкому Компартії України Юрій Луценко, спробували перешкодити Кучмі покласти квіти до пам’ятника Тарасу Шевченку. Після затримання кількох активістів колона демонстрантів пішла під будинок Міністерства внутрішніх справ вимагати звільнення соратників, також трапились сутички з підрозділом міліції «Беркут» під Адміністрацією Президента.

Затриманих довелось відпустити, але невдовзі міліція влаштувала облаву в Києві – затримувала всіх, хто розмовляв українською мовою або був вдягнутий у вишиванку. Наступного дня, після катування у райуправліннях міліції, майже всі затримані були відпущені, за ґратами залишились лише 19 осіб, яким згодом було пред’явлено обвинувачення на підставі показів Юрія Луценка: саме Юрій Віталійович, будучи допитаний як свідок слідчим СБУ Миколою Герасименком, провів упізнання «заколотників» по кадрах оперативної зйомки та назвав слідству їхні прізвища.

25 грудня 2002 року учасники акції «Україна без Кучми» були засуджені Голосіївським районним судом у складі суддів Воліка (головуючий), Федорчука та Валігури до різних строків позбавлення волі – від 2 до 5 років. Зокрема, Микола Карпюк, якого у березні 2014 року начальник київського обласного штабу «Правого Сектору» вивіз у Росію та здав ФСБ-шникам, був взятий під варту прямо в залі суду.

Уникнути вироку вдалось лише Андрію Шкілю завдяки двом тодішнім подругам Тетяні Чорновол (у минулому – прес-секретар УНА-УНСО) і Тетяні Монтян (адвокат, яка захищала обвинувачених і підсудних у справі «9 березня»). Завдяки їх ентузіазму ув’язнений Шкіль 31 березня 2002 року був обраний народним депутатом України по мажоритарному округу в Городоцькому районі Львівської області, керівником виборчого штабу була Чорновол, при цьому фінансовою основою виборчої кампанії стали її особисті 800 доларів.

Юрій Луценко, на показах якого трималось обвинувачення в «справі 9 березня», був допитаний судом в якості свідка. Але Юрій Віталійович, який на той момент вже став народним депутатом по списку Соцпартії, раптом заявив, що він відмовляться від своїх свідчень, які дав на стадії досудового слідства.

«У зв’язку з чим? – став з’ясовувати це питання суддя Іван Волік, – Може, Вас примушували давати покази, тиснули психологічно, застосовували недозволені методи? Може, Ви скаржились у прокуратуру на тортури з боку слідчого Герасименка?». Але оскільки покази на стадії досудового слідства Юрій Віталійович давав добровільно, суд у вироку зазначив, що не приймає заяву свідка Луценка про відмову від свідчень і вважає, що їх можна покласти в основу обвинувачення.

Так ось, у коментарі до мого допису, де я нагадав про цей факт з біографії Юрія Віталійовича, Ігор Мазур – один з тих, кого Луценко відправив на лаву підсудних по «справі 9 березня» – написав таке: «якщо чесно, то він лише впізнав на фото, а коли щось було “гаряче” то він не допомагав слідству. Його вина там мінімальна. Його і інших соціалістів тоді витягнув з кримін. справи Мороз. А от нас не знайшлося кому витягнути – на політв’язнях хтось собі виборчу кампанію зробив!».

Дозволю собі не погодитись з Ігорем. Річ у тім, що саме покази Луценка стали ключовими – без них неможливо було висунути обвинувачення і, тим більше, направити справу до суду. Бо УНСОвців затримували не на місці «скоєння злочину», а за перебігом певного часу. Тож єдиним доказом їх причетності до «масових заворушень» була оперативна відеозйомка. Але на той час ще не існувало цифрових технологій чи програм розпізнавання людей на відеозаписах чи фотографіях (та й зараз таких програм, які гарантують 100% результат, немає). А зовнішня схожість персонажу відеозйомки з конкретною людиною не є підставою для висунення обвинувачення чи, тим більше, засудження особи. Тому юридично значущим доказом участі того ж Мазура в подіях 9 березня стала процедура впізнання: Юрій Луценко в приміщенні СБУ переглядав кадри оперативної відеозйомки, впізнавав людей, яких він особисто знав, і підписував протокол упізнання з фотографією «злочинця». Якби б Луценко не підписав такий протокол, усіх затриманих довелося б випускати.

Також не можу не зазначити, що в наступному слідчий Микола Герасименко, який допитував Юрія Віталійовича, зробив карколомну кар’єру й у 2007 році був призначений президентом Ющенком заступником голови СБУ, сам Луценко став міністром внутрішніх справ, а міліціонера Олександра Савченка, який у званні полковника відповідав у 2001 році за громадську безпеку в Києві та влаштовував облави на людей, що розмовляють українською мовою чи носять вишиванки, Юрій Віталійович, як тільки став міністром, зразу ж призначив начальником чи не найприбутковішого Департаменту державної служби охорони МВС України.

Що ж стосується учасників акції «Україна без Кучми», які були засуджені на підставі показів Луценка, то всі вони відбули призначене їм судом покарання й досі не реабілітовані.

Володимир Бойко

===== 

Приєднуйтесь до мого Телеграм-каналу  t.me/volodymyrboyko

От редакции «ОРД»: Что примечательно. В самый, так сказать разгар «военного положения» Луценко уезжает в Шанхай, праздновать день рождения. До этого слетал в Японию. Воюющая страна, ага. Однако, Луценко еще может быть полезен. Наступит время, и он также легко, как сдал унсовцев, сдаст Петра Алексеевича