Повернімо пам’ятки сивої давнини обличчям до наших днів!

Опубликовано: 06.11.2018

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

Так склалося, що одна літературна епоха є популярнішою за іншу. Те, що давня література не є настільки популярною, як, скажімо, література 20 століття, факт беззаперечний. Причин цьому – безліч. Можна почати від доступності для читача й закінчити банальним зацікавленням. Ми вирішили запитати у самих читачів про їх вподобання. Результати цілком передбачені – давня література не входить до кола літературного зацікавлення наших респондентів:

Юлія, 25 років, екскурсовод: «Люблю класику, давню літературу не читаю, бо це не актуально, у неї відсутній звязок із сучасністю, не співвідносиш себе із персонажем твору, не адаптований текст, складний для розуміння».

Карина, 20 років, студентка: «Давня література? Це яка?».

Анна, 23 роки, офіціант: «Читаю сучасну художню літературу, з давньоруської знаю хіба що «Слово о полку Ігоревім», я думаю, що зараз читачам більш близькими та цікавими є теми нашої епохи».

Володимир, 34 роки, менеджер: «Давньоруська література не модна, я б із задоволенням почитав якийсь філософський чи психологічний роман».

Надія, 47 років, бібліотекар: «Багато хто не розуміє мови, а в перекладах – лінь читати, але й перекладів досить мало. На мою думку, насправді непопулярність давньої літератури пояснюється низьким рівнем інтелекту багатьох співвітчизників – їм простіше почитати що-небудь, що не напружує мозок».

Євгенія, 26 років, спеціаліст з валеології: «Так склалося, що я закінчила перший курс філологічного факультету в свій час, тому з давньою літературою знайома. Пам’ятаю «Слово о полку Ігоревім», «Слово про закон і благодать», житія Бориса і Гліба, Феодосія Печерського, Повість минулих літ. Думаю, ця література не читається тому, що стався технічний процес, який зачепив і літературу, те, що було актуальним в ті часи, зараз неактуально і хочеться читати те, що є популярним зараз».

Андрій, 29 років, фотограф: «Я люблю постмодернізм, українських і зарубіжних авторів. З давньою літературою не знайомий. Так, думаю, вона неактуальна».

З відповідей зрозуміло, що давню літературу не знають і не люблять. Чому ж так сталося? Невже вона дійсно неактуальна і повина припадати пилом історії?

Знайомство з художнім словом починається ще у далекому дитинстві з казки на ніч і продовжується на уроках літератури в школі. Шкільна програма сьогодні не дає змоги познайомитися з історією літератури 10-18 ст. у повному обсязі. Звернення до цього періоду за програмою передбачено у 5, 8 та 9 класах. Кількість годин смішна: у 5 класі учні знайомляться з окремими літописними оповідями з Повісті минулих літ за 2 години учбового часу; у 8 класі 4 години відводяться для вивчення культової пам’ятки середньовіччя – «Слово о полку Ігоревім»; а у 9 класі учні за 12 годин мають розглянути особливості літератури епохи середньовіччя, фрагменти Біблії, Повість минулих літ, Києво-Печерський патерик, оглядово дізнатися про українську літературу ренесансу і бароко, познайомитися з творчістю І. Вишенського, І. Величковського, С. Климовського, розглянути козацькі літописи (Самовидця, Г. Грабянки, С. Величка), ознайомитися з п’єсою Ф. Прокоповича «Володимир», а також із особливостями творчості Г. Сковороди. Звичайно, що кожен з цих текстів заслуговує не тільки більш глибокого розгляду та вивчення, але й елементарного прочитання.

Молодий спеціаліст Ангеліна Гатілова працює вчителем не так давно, але вже встигла відчути особливості викладання давньої літератури в школі:

–  З 8 класом ми вивчали «Слово о полку Ігоревім». Важко. Діти абсолютно не сприймають текст. Інколи складається враження, що вони твір взагалі не розуміють. В ході уроку учениця чесно сказала, що навіть не змогла його дочитати. Більше доводилося пояснювати самій, ніж обговорювати з класом.

Вчитель із багаторічним стажем Оксана Волощук погоджується з молодою колегою:

–  Зараз дітей в принципі важко зацікавити. Період давньої літератури дійсно нелегкий, але мені завжди хочеться показати усю красу, надбання нашого народу, допомогти їм відчути це. Доводиться вигадувати ігри, конкурси, залучати дітей до активної роботи на уроці, показати, що це цікаво. Знаєте, я завжди радію, коли, читаючи контрольні роботи, розумію, що діти змогли засвоїти матеріал, можливо не так глибоко, як хотілося б, але я знаю, що щось обов’язково залишиться.

Для фахової підготовки вчителів-мовників курс літератури 10-18 ст. викладається на першому курсі й триває два семестри, проте тут також є свої проблеми. Давньою літературою в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна  фахово займається лише два викладачі – О. Ю. Матушек та Архієпископ Ігор (Ісіченко). Олена Юріївна походжується, що давня література не є популярною, але впевнена, що ці тексти можуть багато чому навчити сучасну людину:

– Давня література не є популярною у нашому суспільстві, в першу чергу, через мовний код: складно читати, переклади є, але, скажімо, перекладено не все; по-друге, настанови цієї літератури не співпадають із теперешнім світським життям, картиною світу сучасної людини. Пополяризувати дану літературу варто, бо вона дає  певні моделі поведінки людини, співвідноситься з якимись ідеальними правилами, ідеальними парадигмами, заповідями християнської любові. Я думаю, що цьому суспільству цього бракує, плюс житія святих дають ідеали правителів, мучеників, ідеали суспільства з різних сфер, традиційний ідеал жінки, який зараз теж не в найкращому стані. До того ж, це знання культури, історії, інтелектуальний рівень кожної людини. Я вважаю, що в школі ці твори вивчаються дуже рано і діти ще не готові їх сприймати, мені здається, що легше було б вивчати літературу від сучасної і туди далі. В першу чергу, що треба зробити для популяризації цієї літератури – це зробити її доступною, щоб були сайти, диски, звичайно, через школу, для дітей, щоб були якісь мультфільми, фільми, залучити телебачення.

Сучасне життя диктує свої умови і для того, аби бути популярним у суспільстві, треба нагадувати про себе, бо бути змістовним зараз замало. Для прикладу візьмемо одну з найвідоміших пам’яток давньоруської літератури «Слово о полку Ігоревім». Як часто ми можемо зустріти згадки про неї у засобах масової інформації, які заходи їй присвячені?

В інтернеті на запит «Слово о полку Ігоревім» можна знайти 51 тис. відповідей: тут і переклади, і наукові статті, і цілі сайти присвячені вивченню тексту, реферати, учнівські твори тощо. Оперу «Князь Ігор», написану О. Бородіним, можна побачити на сцені Харківського академічного театру опери та балету. Також існують балет Б. І. Тищенко “Ярославна” та Четверта симфонії “Слово о полку Ігоревім”, написана О. І. Янченко. На Чернігівщині працює «Новгород-Сіверський музей-заповідник «Слово о полку Ігоревім», до того ж музей “Слово о полку Ігоревім” збираються відкрити на Сумщині, в Путивлі. У Чернігові нещодавно відбулася виставка “Слово о полку Ігоревім у творчості художників” в музеї сучасного мистецтва, де свої роботи на тему пам’ятки представили сучасні художники. В Ярославлі (Росія) є музей-заповідник, де розсташований експозиційний хол присвячений «Слову о полку Ігоревім», який активно працює, представляючи нові й нові виставки, заходи, лотереї. Окрім того, в Росії щорічно відбувається військово-історичний фестиваль «Слово о полку Ігоревім» 1185. Цього року він пройде удесяте. Учасники фестивалю – клуби, які займаються реконструкцією військових подій, а на фестивалі розігрують битву війська Ігоря з половцями. Щороку дійство збирає велику аудиторію. Є мультфільм і фільм, присвячені «Слову о полку Ігоревім», які легко можна знайти в соціальних мережах. Також нещодавно соціальні мережі активно обговорювали шпаргалку, яку зробив учень, аби легше запам’ятати уривок зі «Слова о полку Ігоревім». Вигадливий хлопець кумедно намалював події тексту на невеликому шматку паперу. Звичайно до теми пам’ятки зверталися й більш серйозні ілюстратори та художників, серед яких В. Васнецов, Н. Реріх, І. Білібін, С. Кобуладзе, В. Фаворський, В. Сєров, Д. Бісті, В. Назарук та багато інших.

Інформація про «Слово о полку Ігоревім» існує, її багато, вона відкрита і вона чекає своїх рецепієнтів. Хоч давня література і не є модною, але вона не є неактуальною. Те саме «Слово о полку Ігоревім» пропагує ідею сильної влади, закликає можновладців об’єднатися заради добробуту країни, берегти сімейні цінності, бути сміливим та захищати батьківщину.

Можливо рішенням проблеми є перегляд шкільної програми, збільшення кількості годин у ВНЗ, активна робота сучасних науковців над перекладами давніх текстів, залучення телебачення та радіо, на рівні створення науково-пізнавальних програм для дітей та молоді, створення виставок, експозицій з теми.

Давня література може бути модною і, сподіваємося, знайде місце у серцях сучасних читачів!

Вам також буде цікаво