Посібник навчального курсу до професійної атестації архітекторів

Опубликовано: 30.10.2018

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

Завантажити в форматі PDF

у відповідності до програми, розробленої ДП «УкрНДІПроцивільсільбуд» і затвердженої на засіданні Атестаційної архітектурно-будівельної комісії № 1,

25 листопада 2011 року

Київ - 2012

Посібник навчального курсу до професійної атестації архітекторів: Загальний модуль / Видання перше. Автори-упорядники: О.П. Чижевський, кандидат архітектури (керівник колективу), С.Г. Буравченко, кандидат архітектури, Т.В. Криштоп, кандидат технічних наук, В.Я. Маланюк, кандидат архітектури. - К.: ТОВ ВПК «Експрес-Поліграф», 2012. - 160 с.

При підготуванні посібника було використано матеріали лекцій навчального курсу за програмою підготовки до професійної атестації осіб, які здійснюють проектну діяльність, пов'язану зі створенням об'єктів архітектури.

Лектори:

А. Абизов, заслужений архітектор України, доктор архітектури, професор;

О. П. Авдієнко, архітектор;

Я. Білоус, архітектор;

М. Бондаренко, заслужений будівельник України, інженер;

С. Г. Буравченко, кандидат архітектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури;

В. Б. Жежерін, народний архітектор України, лауреат Державних премій України у галузі архітектури;

В. Желтовський, архітектор, лауреат Державної премії України в галузі архітектури;

Н. І. Лисицина, архітектор;

Б. Маркітаненко, архітектор;

А. Нечепорчук, інженер, кандидат технічних наук;

В. Приймак, кандидат архітектури;

А. Соколов, архітектор;

В. М. Тваровський, інженер;

О. П. Чижевський, заслужений архітектор України, кандидат архі­тектури, лауреат Державної премії України в галузі архітектури;

В. Г. Ширяєв, заслужений архітектор України, лауреат Державної псемії України в галузі архітектури.

Сучасні законодавчо-правові засади проектного забезпечення створення об'єктів архітектури та здійснення архітектурної діяльності

На початку першого десятиріччя нашого нового тисячоліття стала очевидною -адзвичайна актуальність створення добре опрацьованого і збалансованого мі­стобудівного законодавства. Вихід вбачався у прийнятті в якості закону Містобу­дівного Кодексу (за аналогією з практикою деяких розвинених країн).

Містобудівний кодекс розроблявся більше 5-ти років. На завершальному етапі і це переважно 2009-й і початок 2010-го року) були помітні намагання виконати остаточну редакцію, погодивши її з максимально можливою більшістю зацікав­лених осіб і сторін. Але в певний час стало зрозуміло, що такий всеохоплюючий, комплексний документ у сфері містобудування (будівництва й архітектури) не вдасться прийняти (провести через Верховну Раду). Ціла низка обставин стала на заваді цьому. Серед них відверто недостатня міць містобудівної науки, постійні зміни у керівному складі Міністерства і, що найголовніше, - великі і глибокі про­тиріччя між основними суб'єктами містобудівної діяльності. Якраз відбулась чер­гова заміна керівництва Міністерства і уже цим новим керівництвом було вирішено прийняти новий закон, що вирішував би локальні, але найбільш акту­альні завдання, замість комплексного документа (на всі випадки), яким мав стати Містобудівний Кодекс.

Так з'явився Закон України «Про регулювання в містобудуванні» 17 лютого 2011 року. Цим Законом внесено зміни до таких Законів України як «Про архітектурну діяльність» і «Про основи містобудування», а також припинено дію Закону України «Про планування та забудову територій». Про складну та неоднозначну долю Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» свідчить хоча б той факт, що вже в 2011 році до нього вносились зміни три рази: у травні, ли­стопаді та грудні.

Перший із Законів, які чинні в архітектурно-будівельній галузі - «Закон України «Про архітектурну діяльність».

Закон прийнято 20 травня 1999 року. До його створення долучились тодішнє керівництво та працівники Держбуду, співробітники Кабміну та відповідної ко­місії Верховної Ради, а також - найбільш безпосереднім чином - широке коло провідних фахівців з Національної Спілки архітекторів України. Тільки зараз ми усвідомлюємо те, наскільки, так би мовити, це була «проархітектурна» редакція закону.

З тієї пори до Закону вносились зміни та доповнення (у 2004, двічі в 2006, у 2007, двічі в 2008 і двічі в 2011 роках). Звичайно, положення закону конкретизу­вались, наближувались до вимогжиття, але в ньому з'явилось багато й того, про що автори першої редакції й не здогадувались. Цілі розділи й окремі положення, що з'явились нібито випадково, у нинішній редакції набули особливого значення і містять потенціал подальшого зменшення ваги архітекторів та архітектури у на­шому суспільстві.

Тепер про все зрозуміло, переконливо, прогресивно (з точки зору архітектурної професії) і не зовсім, докладніше. У преамбулі було обіцяно, що до Закону будуть внесені зміни через рік після прийняття Положення про Порядок сертифікації. Перше Положення було прийняте майже через десять років від введення в дію

Закону - в лютому 2009 року. Але вже через рік це Положення було відмінене і прийнято новий Порядок здійснення сертифікації, яким ми зараз і керуємось.

Завершували гіреамбульні умови гарантії двохрічної чинності усіх вихідних даних і дозволів, що були отримані до введення в дію даного Закону. До того ж скрізь по тексту до терміну «замовник» долучили термін «забудовник».

Визначальною для духу Закону є фраза - настанова: «Цей Закон визначає пра­вові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної вираз­ності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд і їх комплексів».

У розділі І «Загальних положень» перша стаття визначає основні терміни, серед яких:

архітектурна діяльність - діяльність із створення об'єктів архітектури, яка включає творчий процес пошуку архітектурного рішення та його втілення, коор­динацію дій учасників розроблення всіх складових частин проектів з планування, забудови та благоустрою територій, будівництва (нового будівництва, рекон­струкції, реставрації, капітального ремонту) будівель і споруд, здійснення архі- тектурно-будівельного контролю й авторського нагляду за їх будівництвом, а також здійснення науково-дослідної та викладацької роботи у цій сфері;

об'єкти архітектурної діяльності (об'єкти архітектури) - будинки та спо­руди житлово-цивільного, комунального, промислового й іншого призначення, їх комплекси, об'єкти благоустрою, садово-паркової та ландшафтної архітектури, монументального і монументально-декоративного мистецтва, території (частини територій) адміністративно-територіальних одиниць і населених пунктів;

суб'єкти архітектурної діяльності - архітектори, інші особи, які беруть участь у підготовці та розробленні містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і спо­руд, благоустрою, ландшафтних і садово-паркових об'єктів, науково-дослідній і викладацькій роботі, замовники проектів і будівництва об'єктів архітектури, під­рядники на виконання проектних і будівельних робіт, виробники будівельних ма­теріалів, виробів і конструкцій, власники та користувачі об'єктів архітектури, а також органи влади, що реалізують свої повноваження у сфері містобудування;

архітектурне рішення - авторський задум щодо просторової, планувальної, функціональної організації, зовнішнього вигляду й інтер'єру об'єкта архітектури, а також інженерного та іншого забезпечення його реалізації, викладений в архі­тектурній частині проекту на всіх стадіях проектування і зафіксований у будь-якій формі;

проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахун­ків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструк­тивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил;

завдання на проектування - документ, у якому містяться обґрунтовані в межах законодавства вимоги замовника до планувальних, архітектурних, ін­женерних і технологічних рішень і властивостей об'єкта архітектури, його ос­новних параметрів, вартості та організації його будівництва і який складається відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, тех- -'чних умов;

Слід звернути увагу на нове і дуже чітке визначення терміну «погодження про­екту» - це процедура встановлення відповідності проектних рішень вихідним умовам на проектування.

Стаття 2. Державне сприяння архітектурній діяльності.

Держава забезпечує умови для здійснення архітектурної діяльності зокрема шляхом:

підтримки наукових досліджень, сприяння підготовці і підвищенню кваліфі­кації кадрів у галузі містобудування, архітектури та будівництва; проведення містобудівних та архітектурних конкурсів на створення нових, реконструкцію та реставрацію існуючих об'єктів архітектури загальнодержавного значення; захисту авторських прав і забезпечення свободи творчості архітекторів; створення сприятливих організаційних, правових та економічних умов для діяльності творчих спілок архітекторів; заохочення архітекторів, інших суб'єктів архітектурної діяльності за видатні досягнення у сфері містобудування й архітектури.

Розділ ІІ присвячено організації архітектурної діяльності. У Статті 4 на­ведено комплекс робіт, пов'язаних зі створенням об'єкта архітектури. Зазаначено, що для створення об’єкта архітектури виконуються роботи, серед яких:

підготовка містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки у ви­падках і порядку, передбачених законодавством; здійснення у необхідних випадках передпроектних робіт, а також заходів з охорони нововиявлених під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об’єктів містобудування, які згідно із законом мають антропо­логічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення; пошук архітектурного рішення, розроблення, погодження у визначених за­коном випадках і затвердження проекту; виконання робочої документації для будівництва, а в разі виконання її або окремих її частин іншим виконавцем - здійснення авторського нагляду за таким виконанням;

м будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ре­монт) і знесення об'єкта архітектури, архітектурно-будівельний контроль, техніч­ний і авторський нагляди під час здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування;

прийняття спорудженого об'єкта в експлуатацію.

Статтю б присвячено проблемі конкурсів. Архітектурні та містобудівні кон­курси (місцеві, регіональні, всеукраїнські, міжнародні) проводяться для ви­явлення кращих архітектурно-планувальних, інженерно-технічних і економічних проектних пропозицій щодо об'єктів містобудування й архітектури та визначення виконавців проектної документації.

Зазначається, що виключно на конкурсній основі здійснюється розроблення проектів об'єктів архітектури, реалізація яких має суттєвий вплив на розвиток і формування забудови населених пунктів, а також об'єктів, які розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури або можуть негативно впливати на території й об'єкти природно-заповідного фонду.

Необхідність проведення таких конкурсів визначається згідно з вимогами мі­стобудівного законодавства та за рішеннями центральних і місцевих органів ви­конавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, місцевих органів містобудування й архітектури, а також за ініціативою замовників і об'єднань про­фесійних архітекторів.

Переможці архітектурних і містобудівних конкурсів визначаються журі, до складу якого повинно входити не менше двох третин висококваліфікованих фа­хівців у сфері містобудування та архітектури.

Автор проекту, який переміг у конкурсі, має переважне право на подальше роз­роблення проектної документації, якщо інше не передбачено умовами конкурсу.

Особа, конкурсний проект якої визнано кращим, користується переважним правом його реалізації.

Програми й умови архітектурних і містобудівних конкурсів складаються за уча­стю Національної спілки архітекторів України або її місцевих організацій.

Стаття 7 присвячена питанням розроблення та затвердження проекту об'єкта архітектури.

Серед них:

Проект об’єкта архітектури розробляється під керівництвом або з обов'язко­вою участю архітектора, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Проект завіряється підписом і скріплюється особистою печаткою архітектора, який має кваліфікаційний сертифікат.

Проектна документація на будівництво об'єктів, розроблена відповідно до містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки, не підлягає погод­женню з відповідними органами виконавчої влади, органами місцевого само­врядування, органами охорони культурної спадщини, державної санітарно-епідеміологічної служби та природоохоронними органами. Проекти об'єктів архітектури затверджуються замовником.

У наступних статтях (№ 8 та № 9), що стосуються розроблення робочої доку­ментації, а також будівництва об'єкта архітектури найсуттєвішим є те, що:

Робоча документація для будівництва або авторський нагляд за її розроблен­ням виконуються за участю архітектора - автора затвердженого проекту відповідно до укладеного договору на розроблення проекту цього об'єкта архітектури. Архітектор - автор проекту або уповноважена ним особа бере участь у при­йнятті в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта архітектури та підписує відповідний акт. Без підпису архітектора - автора проекту або уповноваженої ним особи такий акте недійсним.

Стаття 10 окреслює контрольні та наглядові функції ДАБІ.

У статті 11 зазначено, що під час будівництва об'єкта архітектури здійснюється авторський нагляд. Крім того, говориться, що:

авторський нагляд здійснюється архітектором - автором проекту об'єкта ар­хітектури, іншими розробниками затвердженого проекту або уповноваженими ними особами. Авторський нагляд здійснюється відповідно до законодавства та договору із замовником.

~ У разі виявлення відхилень від проектних рішень, допущених під час будів­ництва об'єкта архітектури, та відмови підрядника щодо їх усунення, особа, яка здійснює авторський або технічний нагляд, повідомляє про це замовника та від­повідну інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю для вжиття заходів відповідно до законодавства.

центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури; уповноважений орган містобудування й архітектури Ради міністрів Авто­номної Республіки Крим; управління містобудування й архітектури обласних, Київської та Севасто­польської міських, відділи районних державних адміністрацій; виконавчі органи сільських, селищних, міських рад.

Уповноважений орган містобудування й архітектури Ради міністрів Автоном­ної Республіки Крим, управління містобудування й архітектури обласних, Київської та Севастопольської міських, відділи районних державних адмініст­рацій підконтрольні та підзвітні відповідним органам виконавчої влади в межах, передбачених законом, які в свою чергу здійснюють свою діяльність у сфері мі­стобудування й архітектури відповідно до Закону України «Про місцеве само­врядування в Україні».

Стаття 14 цього розділу присвячена головним архітекторам - головним ар­хітекторам відповідних адміністративно-територіальних одиниць. При цьому Закон встановлює, що призначення на посаду головного архітектора здій­снюється виключно за результатами конкурсу.

У такому конкурсі можуть брати участь особи, які мають вищу архітектурну освіту та стаж організаційної та професійної роботи за фахом у сфері містобу­дування й архітектури не менше 5-ти років. Зазначається також, що проводяться конкурси за участю місцевих організацій Національної Спілки архітекторів України.

Складну в етичному плані проблему поєднання адміністративної та творчої діяльності особами, які обіймають посади головних архітекторів, Закон розв’язує таким чином:

«Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених ор­ганів містобудування й архітектури як автори чи співавтори беруть участь у роз­робленні містобудівної документації відповідної території. Головні архітектори та інші посадові особи спеціально уповноважених органів містобудування й ар­хітектури в межах закону можуть здійснювати творчу діяльність, пов'язану з про­ектуванням об'єктів архітектури, які передбачені для будівництва на території їх адміністративної діяльності. У таких випадках погодження відповідних архі­тектурних рішень здійснюється органами містобудування й архітектури вищого рівня».

Закон окреслює функціональні обов'язки головних архітекторів у частині їх відповідальності за архітектурно-художню виразність забудови населених пунк­тів ввірених їм територій. Зокрема сказано, що «головний архітектор міста, рай­ону погоджує містобудівне та архітектурне проектне рішення об'єктів, розташо­ваних в історичній частині міста, історичних ареалах, на магістралях і площах загальноміського значення».

Стаття 16 регламентує діяльність творчих спілок архітекторів. Тут говориться, що в Україні діє об'єднання професійних архітекторів - Національна спілка ар­хітекторів України, а також відповідно до законодавства можуть створюватися і діяти інші творчі спілки архітекторів і самоврядні об'єднання у сфері архітек­турної діяльності. Закон зазначає, що діяльність творчих спілок архітекторів і са­моврядних об'єднань у сфері архітектурної діяльності здійснюється на основі їх статутів, зареєстрованих у встановленому порядку. Завершує цю статтю зовсім несподіваний запис: «До складу комісії з професійної атестації архітекторів включаються представники від всеукраїнського об'єднання архітекторів та інших самоврядних об'єднань у сфері архітектурної діяльності».

Новою редакцією Закону вилучено значну кількість статей і положень, зате введено зовсім нову і досить несподівану статтю 167 під назвою «Саморегу­люючі організації у сфері архітектурної діяльності». Стаття містить такі поло­ження:

В Україні можуть створюватися і діяти саморегулюючі організації у сфері архітектурної діяльності. Неприбуткові добровільні об'єднання фізичних і юридичних осіб, що про­вадять підприємницьку та професійну діяльність, набувають статусу саморегу­люючих організацій з дня їх реєстрації центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури і внесення відомостей про них до державного реєстру саморегулюючих організацій у сфері архітектурної діяльності. Саморегулюючі організації у сфері архітектурної діяльності визначають пра­вила і стандарти підприємницької та професійної діяльності, обов'язкові для виконання всіма членами таких організацій, а також передбачають механізм відшкодування збитків, завданих споживачам унаслідок надання членами са­морегулюючої організації товарів, виконання робіт (послуг) неналежної якості. Саморегулюючі організації у сфері архітектурної діяльності можуть на під­ставі делегованих повноважень проводити професійну атестацію виконавців робіт (послуг), пов'язаних зі створенням об'єктів архітектури, та залучатися до ліцензування господарської діяльності членів саморегулюючої організації.

Центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування й архітектури визначає порядок реєстрації таких організацій і здійснює контроль за їх діяльністю.