§ 2. Претензійні, присікальні, гарантійні строки та строки набивальної давності

Опубликовано: 25.10.2018

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

Претензійні строки - це встановлений законом строк, про­тягом якого сторона, право якої порушено, зобов´язана перед зверненням з позовом до господарського суду направити поруш­никові претензію.

Мета претензійного порядку - звільнити судові органи від розгляду спорів, які можуть бути врегульовані сторонами само­стійно в досудовому порядку.

Залежно від підстав та категорії спору розрізняють строки пред´явлення та розгляду претензій.

Чинне законодавство не обмежує потерпілу сторону часом звернення з претензією, окрім випадків, передбачених у транс­портному законодавстві. Щодо загальних строків розгляду пре­тензій, то вони встановлені у ст. 7 ГПК України. Претензія під­лягає розглядові протягом одного місяця від дня отримання. Якщо ж обов´язковими для сторін правилами чи договором пе­редбачене право перепровірки забраковано! продукції (товарів) підприємством-виготовлювачем, то претензії, пов´язані з якіс­тю та комплектністю, розглядаються протягом двох місяців.

Порядок пред´явлення претензії перевізникові, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти встановлено транспорт­ними кодексами (статутами).

Якщо ж позивач звертається з позовом до господарського суду і не подає доказів того, що ним вживалися заходи досудо-вого врегулювання спору, то суддя відповідно до п. 7 ст. 63 ГПК України повертає заяву без розгляду для усунення допущених порушень.

Строки оперативного захисту порушених прав. Законодавс­тво, практика, наука цивільного права дозволяють захищати порушене суб´єктивне право власними односторонніми діями і без звернення до юрисдикційного органу. Це, зокрема, має місце при застосуванні оперативно-господарчих санкцій.

Так, при порушенні зобов´язань контрагентом потерпіла сто­рона може відповідно на це відреагувати: скасувати знижки, що надавалися; відмовитися від оплати неякісної продукції, яку постачальник постачає; відмовитися від поставки продукції, строк поставки якої прострочений, і нарешті, в односторонньому порядку розірвати договір.

Але застосування заходів оперативного впливу має бути пов´язане з необхідністю дотримання сторонами певного поряд­ку й строків, що встановлюються законом або договором.

Види оперативно-господарських санкцій, які можуть бути застосовані до порушника, передбачає і ст. 236 Господарського кодексу України.

Присікальні або преклюзивні строки. Це також строки здійс­нення суб´єктивних цивільних прав, і вони, як і строки позовної давності, мають за мету усунення невизначеності у правовідно­синах. Хоча законодавець не користується терміном «присікаль­ні строки», він широко вживається у цивільно-правовій науці. На відміну від строків позовної давності присікальні строки - це строки існування прав та обов´язків, на які не поширюються за­гальні правила щодо зупинення, перерви чи поновлення строків позовної давності.

Так, закінчення строку позовної давності позбавляє сторону захисту суб´єктивного цивільного права в примусовому порядку через суд, але це не виключає можливості, що відповідач, незва­жаючи на закінчення строків позовної давності, добровільно ви­конає покладені на нього обов´язки. Закінчення ж пристального строку припиняє існування самого права, оскільки присікальні строки, за загальним правилом, не можуть бути продовженими, поновленими або зупиненими.

Присікальні строки передбачені різними статтями ЦК України. Так, до присікальних строків можна віднести 6-місячний строк для збереження загублених речей, після чого особа, яка знайшла загублену річ, за певних умов набуває право власності на неї, а власник, відповідно, втрачає на право на цю річ (ст. 338 ЦК); строки пред´явлення претензій до органу транс­порту, по закінченню яких позивач позбавляється права зверну­тися за судовим захистом (ст. 925 ЦК), оскільки в цих випадках господарський суд на підставі п. З ст. 80 ГПК України припиняє провадження по справі, та деякі інші строки.

У літературі пропонується така класифікація присікальних строків: 1) строки, протягом яких виконання обов´язку веде до припинення суб´єктивного права; 2) строки, в які невиконання обов´язку є перешкодою для виникнення суб´єктивного права; 3) строки, в які нездійснення права викликає припинення цього права; 4) строки, протягом яких право припиняється на певний час, а потім продовжує своє існування´.

Гарантійні строки. Ці строки встановлюють з метою збіль­шення відповідальності за якість продукції товарів, які призна­чаються для довготривалого користування. Гарантійні строки -це строки, протягом яких продавець відповідає перед покупцем за якість товару. Гарантійні строки визначаються стандартними та технічними умовами. Якщо у стандартах чи технічних умовах гарантійні строки не передбачені, вони можуть бути встановлені договором.

Протягом гарантійного строку покупець або замовник, який виявив недоліки у товарах, має право за певних умов вимагати від контрагента: а) замінити товар; б) зменшити ціну; в) безоп­латно усунути недоліки; г) розірвати договір з відшкодуванням збитків.

Традиційно розрізняють такі гарантійні строки: експлуата­ції, збереження, придатності. Залежно від виду гарантійного строку змінюються і правила його обчислення: гарантійні стро­ки експлуатації продукції обчислюються від дня початку вико­ристання продукції; товари - від дня їх продажу через роздрібну торговельну мережу; на будівельні об´єкти - від дня підписання акта про їх приймання відповідною комісією.

Гарантійний строк експлуатації (використання) поширюєть­ся як на основні вироби, так і на комплектуючі, і закінчується для них одночасно, якщо інше не передбачене стандартом або технічними умовами. Гарантійний строк експлуатації продов­жується на той час, протягом якого усувалися недоліки, або починається спочатку у випадках заміни неякісної продукції на іншу.

Гарантійні строки збереження та придатності обчислюються від дня виготовлення продукції чи товарів.

За своїм характером гарантійні строки є присікальними, ос­кільки вони визначають у часі межі відповідальності продавця, постачальника, виготовлювача за якість товару.

Закінчення гарантійного строку припиняє право споживача вимагати усунення недоліків чи надання відповідної компенса­ції у вищезазначених випадках.

Строки надувальної давності. Це строки, впродовж яких особа, що не є власником майна, але добросовісно, відкрито і без­перервно володіє цим майном, може стати його власником.

Цей інститут відомий законодавцям багатьох країн. Так, ЦК Російської Федерації встановлено два види строків набуваль-ної давності: право власності виникає на боці безтитульного володільця, якщо він володів нерухомим майном протягом 15 років; рухомим майном - протягом 5 років (ст. 234 ЦК РФ).

ЦК УРСР 1963 р. не передбачав загального правила щодо ви­никнення права власності за давністю володіння, але в одній із норм ЦК зазначалося: якщо протягом 6-ти місяців від дня пере­дачі сільгосппідприємству бездоглядної робочої чи великої рога­тої худоби хазяїн цієї худоби не з´явиться, то худоба безоплатно переходить у власність її нового володільця.

Водночас ст. 119 Земельного кодексу України надавала мож­ливість набути право власності на земельну ділянку в силу набувальної давності за умови:

-  відкритого володіння чужою ділянкою;

-  добросовісного володіння;

-  безперервного;

-  протягом 15 років.

Підстави набуття права власності за давністю володіння пере­дбачені і в ст. 344 ЦК України. Особа, яка добросовісно заволоді­ла чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років (рухомим - протя­гом п´яти), набуває за загальним правилом право власності на це майно. Набувальна давність як один із способів набуття пра­ва власності буде розглянуто в главі «Право власності».