Волинський краю наш, вивчаємо тебе...

Опубликовано: 23.10.2018

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.


Урок 37 Природознавство 1 клас. Які в тебе домашні улюбленці?

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

Активно розвивається краєзнавчий рух у Радивилівському районі, який не тільки на Рівненщині відомий Національним історико-меморіальним заповідником «Поле Берестецької битви» (поки що він залишається на території Радивилівського району, хоча створення Демидівської ОТГ дає підстави думати, що так буде вже недовго). Важливим імпульсом для цього послужило й відкриття 1967 року в селі Пляшевій музею «Козацькі могили».

Головне свідчення роботи краєзнавців – пожвавлення роботи заповідника, а також Радивилівського історичного музею, створення краєзнавчих музеїв у ряді шкіл, випуск радивилівцями краєзнавчих книг.

Наприклад, історичний музей, яким завідує Олеся Шикало , після його передачі в підпорядкування Радивилівській міській раді помітно активізував роботу. Зокрема, проводяться зустрічі з цікавими людьми міста (цикл персональних виставок «Сіячі добра і знань»), улітку біля музею, під відкритим небом, улаштовувалися покази українських фільмів, триває збір матеріалів з історії міста і краю, випущено альманах зі статтями радивилівських дослідників минувшини, відкрито експозицію, присвячену нашим героїчним землякам – учасникам АТО. До справи залучено й місцевих учителів історії, журналістів, літераторів, представників громадських організацій.

У районі чимало ентузіастів-краєзнавців, які давно й наполегливо вивчають минуле рідного краю. Наприклад, колоритний етнографічний матеріал складає зібрання домашнього музею члена Всеукраїнської спілки краєзнавців Надії Мельник у селі Хотині. Тут предмети, які характеризують Волинь від часів кам’яного віку, зібрано чимало предметів глиняної кераміки, основна частина експозиції – це старовинні предмети, зібрані в старожилів села, в тому числі пов’язані з ткацтвом, гончарством. Краєзнавчі статті Надії Андріївни публікуються в пресі, наукових збірниках за підсумками конференцій з нагоди річниць Берестецької битви, в Інтернеті. Н.Мельник випустила й книжку про історію Хотина «Святі місця землі моєї», зараз працює над документальним матеріалом з історії сіл Полуничного і Гоноратки. Н.Мельник була ініціатором вшанування в районі видатного історика-археолога Ігоря Свєшнікова з нагоди 100-річчя від дня його народження, адже дитячі роки той провів у селі Хотині, де біля церкви поховані його імениті предки. На місці садиби Свєшнікових урочисто відкрито пам’ятний знак. Ім’я вченого присвоєне Хотинській школі.

Велику роботу з вивчення історії волинського одягу, повернення давніх традицій до сьогочасних модних викликів проводить “Центр досліджененя і відродження Волині” (м.Радивилів), яким керує уродженець села Срібне Радивилівського району, кандидат історичних наук Володимир Дзьобак.

За архівними матеріалами, рідкісними виданнями, спогадами старожилів збагачують уявлення земляків про історію Радивилова та всього нашого краю вчителі Євген Гудима, Максим Будько, Юрій Арламовський, Василь Ярмусь, Микола Пасічник, лікар, кандидат наук Іван Дурда, кандидат історичних наук Василь Желєзняк, юрист Василь Кушинський…

Нинішні краєзнавці не забувають, що свого часу поглиблювали знання земляків про свій край Павло Лотоцький, Валентин Пащук, Йосип Крам, Денис Андрійчук, Адам Лень, Григорій Камінський, Микола Симчук, Микола Павлов, Федір Бортник, Віктор Повшик, Михайло Горлач, Тетяна Куделко, Георгій Костюк, Андрій Паничевний, Микола Мошкун… І це дало поштовх до нових пошуків.

На уроках у професійному ліцеї і загальноосвітніх навчальних закладах Радивилівщини широко використовуються, крім напрацювань місцевих краєзнавців, матеріали з історії Рівненщини, свого часу зібрані такими ентузіастами, як багаторічний голова Рівненського краєзнавчого товариства, журналіст Іван Пащук , письменник Григорій Дем’янчук , кандидат історичних наук Гурій Бухало , уродженець села Хотин Іван Шишко , бродівський історик Дмитро Чобіт , млинівський письменник Євген Цимбалюк , науковці Національного заповідника в Пляшевій… Учні мають змогу знайомитися з їхніми книгами, а також краєзнавчими роботами Ігоря Свєшнікова, Ярослава Пури, Ярослава Поліщука, Євгена Шморгуна, Миколи Пшеничного, нинішнього голови Рівненського краєзнавчого товариства, кандидата історичних наук Андрія Жив’юка  та інших. Радивилівські краєзнавці взяли участь у зйомках кількох історичних сюжетів для Рівненського телебачення (автор – Олексій Бухало , цикл «Так було»).

За участю членів спілки відкриті дуже привабливі краєзнавчі музеї в Радивилівському навчально-виховному комплексі «Школа №1 – гімназія» (зачинателем створення музею став учитель історії Юрій Арламовський ), ряді шкіл району.

Важливими віхами в краєзнавчій роботі районної організації спілки стали випущені у видавництвах масовими тиражами книги Максима Будька («Степань»), Георгія Лотоцького («Козацькі могили. Музейний літопис»), буклет про заповідник «Поле Берестецької битви» Леоніда Галабуза , об’ємний том «Національний пантеон “Козацькі могили”» (серед його авторів – Павло Лотоцький , заслужений працівник культури України), фотоальбоми уродженця села Рідкова Анатолія Мізерного . Вийшли й мої ілюстровані книги «Радивилів. Краєзнавчі матеріали», «Радивилів у перегуках віків», «Володимир Варфалюк: З людьми і для людей». Кілька років підряд брав участь у науково-краєзнавчих конференціях у Бродах (Львівщина) за участю дослідників не тільки з Бродів і Радивилова, а й із Золочева, Кременця, Буська, Львова, Рівного. Статті опубліковані у випущених масовим тиражем збірниках під егідою директора Бродівського краєзнавчого музею Василя Стрільчука , у тому числі краєзнавчі розвідки про Радивилів і Радивилівщину.

В Інтернеті вже декілька років існує сайт «Радивилів.info», де помітну частину займають краєзнавчі матеріали. В Інтернеті можна знайти фотосайт із видами Радивилова 20 – 30 – 50-х років, із знімками старих захоронень на кладовищах у Бродах і в Радивилові, із видами пам’яток Почаєва, Кременця, Дубна, Демидівки, Бродів, з фоторозповідями про Тараканівський форт біля Дубна і місце паломництва християн – озеро святої Анни біля села Онишківці Дубенського району, про православні церкви Радивилівського району, серед яких є пам’ятки дерев’яного зодчества ХYI – XІХ століть (Пляшева, Хотин, Митниця, Довгалівка, Теслугів). Такої тематики публікації вміщуються і в Фейсбуці на сторінках «На межі Волині і Галичини», «Радивилів і наш край», «РАДИВИЛІВ – RADYVYLIV».

Робота краєзнавців району триває, вона спрямована на поглиблення вивчення, популяризацію духовних надбань народу, патріотичне виховання молоді.

Володимир ЯЩУК, почесний член Національної спілки краєзнавців України.