МОТИВИ до окремих артикулів проекту закону про Суди в

Опубликовано: 21.10.2018

За основу цього закону взято з мотивів, поданих взагальній доповіді про адміністративну юстицію, закон Тимчасового Російського Уряду з 30.V.1917 р. /"Положеніе о судах по административным делам".

"Вестник Временнаго Правительства". И.75 / 121 /, 9-22 іюня, 1917 года.

Де що в цьому "Положенні" змінено,де що до нього додано. Підставою для таких доповнень і змін були: І/ Пруський закон з 30.VІІ.1883 про загальне місцеве управління, який містить в собі правила адміністративного судочинства, 2/ проект устрію адміністративної юстиції Д-ра Ю.С.Лянгрода /"Kontrolaałministracji"Warszawa-Krakow1929/ та 3/ висновки і узагальнення судово-адміністративної практики держав Західньої Європи. Закон 30.VІІ.1883 р. заслуговує на увагу через те, що його адміністративно-процесуальні норми визначаються еластичністю і забезпечують певну швидкість руху справ в адміністративнім Суді. Докладний же проєкт Д-ра Лянгрода /складається він з розділу конституції /12 артикулів/, статуту про адміністративний судоустрій /161 артикул/ і адміністративно-процесуального кодексу /103 артикула/ цікавий тим, що, збігаючися в основних засадах і судоустрію і процесу з концепцією даного закону /за виключенням питань взаємовідносин між судом адміністративним і загальним та оборони інтересів публічних. Перше він розвязує шляхом створення цілком відокремленної самостійної організації адміністративного судоустрію, а друге – покликанням до життя спеціяльного інституту оборонців публічних інтересів/, він базується не тільки на законодавчому досвіді Західньої Європи в царині адміністративної юстиції, а й на практиці останньої та науковому її опрацьованні в Франції, Прусії і Австрії.

Колосальне значіння в житті держави адміністративної юстиції, як найбільше реальної гарантії правомірности управління, стало річчю остільки загально відомою і незаперечною, що забезпечення існування її, як однієї з головних підвалин сучасної правної держави, а часом і визначення її основних засад стає неодмінною частиною сучасних конституцій без огляду на те, чи залічується адміністративна юстиція під впливом французької доктрини до адміністрації, і суть її полягає в переведенні певних адміністративних справ з додержанням процесуальних форм хоч би й органами самої адміністрації /Польша арт. 73 констит. 17.ІІІ.1921 р.; Югославія – артикули 102,103,134 конст. 28.VІ.1921 р. Чехословаччина – артикули 86, 88 конст. 29.11.1920,/, чи складає вона цілком окрему судову організацію /Фінляндія – артикули 46,56,57,58,87,883 конст. І7.VІІ.1919 р.; Німеччина – артикули 107 166 конст.

11.VІІІ.1919 р.; Австрія – арт. 129-136конст. 1.X.1920 р./, чи виконують функції адміністративної юстиції суди загальні /Румунія – арт. 107 конст. 27.III.1923 р.; Литва – арт. 68 конст. 1.VІІІ.1922 р.

Треба гадати, що й Конституція У.Н.Р. не омине питання про адміністративну юстицію, як то роблять принаймні відоміпроєкти конституції української держави: Української Центральної Ради з 29.ІV.1918 р. /арт. 62//П.Христюк. "Замітки і матеріяли до історії української революції 1917-1920 р." Том II, 1921 р., ст. 179/; О.Ейхельман "Проєкт конституції – основних державних законів – Української Народньої Республіки" /Київ – Тарнів. 1921. видав. С.У.Д. арт. арт. 189-200, 276/; проєкт Конституції Української Держави, ухвалений Всеукраїнською Національною Радою /арт. арт. 124-125/; проєкт основного державного закона Української Народньої Республіки, що його виробила урядова комісія – "Устрій Української Держави. Проєкт конституцій Української Народньої Республіки". Рік 1920. Львів, арт. арт. 130-132./. Але з мотивів чисто техничних, щоб не звязувати впровадження в життя адміністративної юстиції з долею того чи иншого проєкту конституції У.Н.Р. і тим можливо не відсунути на неокреслений час початок функціонування адміністративної юстиції, норми, щоїм слід булоб бути в відповідному розділі конституції, подаються тут. Справі це ніскільки не шкодить, понеже з ухвалою конституції незалежно від того, чи зосвоїть вона їх в цій редакції чи в інший, порядком кодіфікаційним вони з цього закону будуть виключені.

Є також в цьому законі і такі правила, яким місце в статуті про судоустрій. Впроваджується їх тут через те, що на перших порах відродження У.Н.Р. тимчасово, можливо, дуже на довго, має функціонувати "Положення про Судоустрій У.С.Р.Р.", пристосоване до переходової доби, звязувати з яким кодіфікаційно цілком новий інститут Адміністративного Суду не має рації. Пізніше,коли на черзі стане впровадження новогосталого статуту про Судоустрій, ці правила і війдутьдо нього за порядком чи то законодавчим, чи то кодіфікаційним.

Решту закону складають норми процесуального характеру, що мають нормувати судочинство Адміністративного Суду, цілком відокремленого в своій процесуальній діяльності від инших Судів і незалежного від них. Це виключає можливість включення їх до якогось иншого кодексу чи закону, хоч між ними і є приписи, аналогічні приписам цивільно і кримінально процесуальних кодексів, промовляючи за надання їм в звязку з нормами конституційного і судоустройового характеру форми окремої новелли.


 

rss