«5 причин, чому система автоматичної відеофіксації порушень ПДР в Україні незаконна!»

Опубликовано: 08.10.2018

Останнім часом можна почути новину, що зовсім незабаром на дорогах буде введена система автоматичної відеофіксації ПДР в Україні. Вже говорять про наче феноменальні результати тестового режиму її роботи, що тільки за 6 годин всього на 3 камерах відеофіксації зафіксовано порушень на суму штрафів близько 3 млн. грн.! Планується ввести більше 5000 таких камер для забезпечення порядку і дисципліни на дорогах.

Але, як часто буває, переслідуючи за мету поповнити український бюджет, уряд забуває про права і свободи громадян, адже введення такої системи автоматичної відеофіксації порушень ПДР має суттєві протиріччя і порушення основних прав людини і громадянина.

І найцікавіше те, що уряд вже стикався з цією проблемою у 2008 році і після визнання подібного нововведення неконституційним, влада знову не хоче на даний час виправляти попередні помилки і намагається продавити незаконні нововведення.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Давайте розбиратися, в чому ж підвох і незаконність положень щодо введення в Україні системи автоматичної фіксації порушень ПДР.

Якщо чесно, то диву даєшся , коли аналізуєш тільки що зареєстрований законопроект5314 ( Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху ).  Саме цим проектом хочуть реанімувати автоматичну фіксацію порушень ПДР   в Україні .

Коротко нагадаємо   історію питання . У 2008 році , при черговій хвилі посилення законодавства відносно водіїв , Кодекс про адміністративні правопорушення України ( далі по тексту КУпАП ) був доповнений рядом норм , у тому числі ст .141, яка передбачала  систему  автоматичної  відео фіксації   порушень ПДР   з відповідальністю не того , хто був за кермом і порушив , а власника транспортного засобу . Негайно почалися численні проблеми з реалізацією цієї норми і масове оскарження постанов в судах .

Багато юристівписали тоді , що така норма і така практика порушують конституційні принципи юридичної  відповідальності і права людини . Врештірешт , Конституційний Суд України своїм рішенням від 22 .12 .2010 р . ( у справі  з  конституційного   звернення   громадянина Багинского ) визнав цю норму неконституційною .

Важливий не лише цей факт , але і те , як Конституційний Суд своє рішення аргументував .

Поперше , є загальні принципи для різних видів юридичної відповідальності ( адміністративної , кримінальної   і т . д.), від яких відступати не можна . Зафіксовані вони у тому числі і на рівні Конституції , що має вищу юридичну силу в державі , при чому її норми одночасно є нормами прямої дії , тобто захист прав людини безпосередньо на підставі цих норм гарантується .

У тому   числі , підставою   для притягнення до юридичної відповідальності будьякого виду є здійснення конкретною особою , яку до цієї відповідальності притягають , протиправного діяння . Розтлумачуємо   для законодавців : не можна притягнути людину до відповідальності , якщо здійснене нею   діяння не було неправомірним . Не можна притягнути до відповідальності одну людину , якщо неправомірне діяння здійснене іншою .

Крім того , для притягнення до відповідальності необхідно , щоб людина розуміла , коли вона   діє правомірно , а коли ні  (той самий принцип правової визначеності ).  Тому не можна притягнути людину до відповідальності тому , що у нього у власності є автомобіль ( що законно ), і він передав управління цим автомобілем іншій людині , що має водійське посвідчення ( що теж законно ), якщо ця інша людина  порушила   ПДР .

Це , нагадаємо , основні принципи , які не просто закріплені в Конституції , а визнані і розтлумачені рішенням Конституційного Суду , обов’язковим до виконання на усій території України .

Проте,  коли приймалося законодавство про національну поліцію , наші законодавці вирішили знову спробувати наступити на граблі . І доповнили КУпАП статтею 142, яка практично повторювала ту саму , визнану неконституційною , нормуЗрозуміло , автофіксація за таким законом і за таким принципом не запрацювала . Та і не могла .

І ось учора в новинахфанфари : поданий законопроект 5314 , який усе це виправить ! Що ж , почитаємо його і   проаналізуємо .

Передусім , натикаємося на норму , що у разі , якщо водія встановити неможливо , відповідальність все так само несе власник . Так що виправили ? Де виправлення неконституційної норми ?

Річ навіть не в тому , що на практиці швидше за все саме так і намагатимуться застосовувати цей закон у більшості випадків : не встановили … ( А якщо автомобілем користується кілька чоловік , наприклад , члени   сім’ї, то згадати через місяць , отримавшилист щастя “, хто з них був за кермом , – практично нереально .) Справа в принципі . Який зберігається таким же , через що   перша норма визнана неконституційною , і через який   другу норму довелося коригувати . Так , зберігається формально не для усіх випадків .

Але , оскільки йдеться саме про принцип , на якому побудована норма , в даному випадку це нічого не  з мінюєМожна навести   приклад : припустимо , в квартирі когось убили . Не встановлюємо вбивцю , а саджаємо довічно власника квартири ? Тоді прибічники такого принципу автофіксації заперечували , мовляв , не треба плутати кримінальну відповідальність з адміністративною .

Взагаліто Конституційний Суд своїм рішенням   встановив саме загальні принципи для різних видів юридичної відповідальності . Принаймні в цій частині . Але,  добре , не хочете приклад про вбивство ? Будь ласка вам інший .

Припустимо , в кафе здійснено дрібне хуліганство , відповідальність за яке передбачена ст .173 КУпАП . Але хуліган встиг сховатися до приїзду поліції , і тому особу його встановити не вдалося . Що , притягатимемо до відповідальності хазяїна кафе , тільки тому , що правопорушення мало місце в його закладі ?! Абсурд !

Те ж саме стосується   десятків інших правопорушень , відповідальність за які передбачена КУпАП . І до відповідальності за які притягується та   особа , яка їх вчинила . Незалежно від приналежності  до  місця , де порушення здійснене , або майна , так чи інакше втягнутого в орбіту порушення .

Приклад . Ст .104 КУпАП, яка передбачає відповідальність за потраву посівів або знищення урожаюПрипустимо , є у нас село , в якому жителі , що тримають худобу , скидаються і доручають пасти стадо одному пастухові . А пастух виявився недбалий і прогнав стадо через поле , знищивши урожай . Хто несе відповідальність ? Пастух , а не власники худоби , яких там взагалі не було .

Ценормальна правова логіка . Целогіка конституційна .  У нас чомусь ( причинитема окремої розмови ) так склалося , що автомобільну сферу виводять зі сфери застосування конституційних норм , загальних правових принципів і прав людини . Це   абсолютно неприпустима річ ! Те , що транспортні засоби реєструються , на відміну від багатьох інших видів майна , виправданням такого положення бути не може : це питання , можна сказати , технічне , але не застосування самих правових принципів .

І прагненням до безпеки такі речі виправдовувати теж не можна , тому що створивши прецедент , його можна розповсюдити на будьякі сфери . Коли справа стосується презумпції невинуватості   і принципів відповідальності , це тим небезпечніше . До того ж , односторонній тиск на водіїв позитивного результату в плані безпеки не принесе .

Дякуємо! Тепер: 1) Натисніть »ОТРИМАТИ КУПОН« ; 2) Введіть ваше Ім'я та Email, щоб ми змогли надіслати вам КУПОН прямо на пошту! Якщо не приходить - перевірте папку "Спам"!

Так і це не  в се . Проектом передбачений порядок перенесення відповідальності на особу , яка безпосередньо порушила . Але який порядок ?

Спочатку постанова виноситьсяумовновсе одно на власника . Тобтовоно вже суперечитиме згаданим вище нормам і принципам , оскільки постановаце документ про відповідальність . Що повинен робити власник , отримавши постанову ? Відіслати повідомлення у відповідний орган поліції про того , хто був за кермом , супроводивши його заявою цього водія , в якому той погоджується з притягненням себе до відповідальності .

Це навіть важко коментувати з точки зору юридичного здорового глузду . Так само як і з точки зору життєвого , оскільки причин , за  яких з цим водієм неможливо буде зв’язатися впродовж встановленого для виконання цього обов’язку строку, може бути багато .

Чому незаконно притягати до відповідальності власника?

1) Поперше , покладати таку відповідальність на власника транспортного засобуу будьякому випадку порушення ст .63 Конституції , яка надає право відмовитися давати будьякі пояснення відносно себе або близьких родичів . Це стосується не лише випадку , коли родич був за кермом , але і пояснень відносно своїх дій ( кому передав управління ).

2) Крім того , а на якій підставі взагалі обов’язок доведення здійснення правопорушення конкретною особою з держави перекладається на громадянина ? По суті справи , власник , відбираючи таку заяву у водія , доводить свою невинуватість . А це вже прямо суперечить ст .62 Конституції ! Дія якої , як ми пам’ятаємо, визнана Конституційним Судом для  в сіх видів юридичної відповідальності , у тому числі і для адміністративної .

У такій ситуації заява власника на адресу органу поліції з посиланнями на ст .ст . 62 , 63 Конституції , про відмову надати дані водія , і відповідне оскарження в суді, винесеного відносно його   власника , постанови , – просто заблокує роботу такої системи . Якщо , зрозуміло , такий механізм застосовуватиметься водіями досить масово .

3) Не менш цікавий і інший момент . Автори проекту пишуть про заяву особи , що управляла транспортним засобом , про згоду на притягнення його до відповідальності . Очевидно , їм в голову не приходило , що це різні речі ! Що людина може визнати , що був за кермом , але при цьому не погодитися з самим фактом порушення , що він може відстоювати свою невинуватість ! Порушення прав такого водія ( навіть якщо він встановлений і не заперечує того , що був за кермом ), в подібній ситуації абсолютно очевидно !

4) Більше того . Давно відомо , що в Україні існує проблема так званих автомобілівдвійників ” – тих , які , будучи , як правило , не розмитненими , їздять з фальшивими документами і номерними знаками , співпадаючими з реальним автомобілем такої моделі .

Взагалі , на  наше   глибоке переконання , що , окрім чисто правових моментів , про які говорилося вище , поки не розв’язана проблемадвійників “, вводити автофіксацію не можна взагалі ні за яких обставин , з тієї простої причини , щолисти щастяза їх порушення будуть , природно , приходити власникаморигіналів “.

До речі , те ж саме стосується  автомобілів спецслужб , які можуть користуватися номерами так званого оперативного прикриття , співпадаючими з номерами реального транспортного засобу відповідної моделі І зрозуміло , що дотримуватися ПДР   їх водії будуть далеко не завжди , причому іноді з причин цілком об’єктивних. Але постановато і в цьому випадку прийде власниковіоригіналу “!

5) Проте в даному випадку є ще і момент чисто правовий . Проект взагалі не передбачає чисто процесуальної можливості для власника заявити , що порушення здійснене не водієм його автомобіля , адвійником “. Рівно , до речі , як не містить норми , що дозволяє звільнити власника від відповідальності , якщо його автомобіль викрали , і порушення здійснене викрадачем .

Адже і в тому , і в іншому випадку , цілком очевидно , власник за всім   бажанням не зможе вказати на особу-фактичного порушника , а тим більшезаручитися його згодою про притягнення до відповідальності !

Парадокс в тому , що навіть якщо факт викрадення доведений , навіть якщо точно відомо , що порушував водій “двійника” ( наприклад , автомобіль -“ оригіналвзагалі був в цей час в ремонті , або виїхав за кордон ), згідно проекту , це  в се не є підставою   для звільнення власника від відповідальності , “ якщо особа порушника не встановлена “.

На цьому фоні меркне навіть прописана в проекті норма про набуття постанови чинності при його неврученні адресатові ( а це може бути у разі , якщо людина не живе за місцем реєстрації ; в силу ситуації в країні у нас таких   зараз особливо багато , причому по Україні їздять автомобілі , зареєстровані на окупованих територіях , вручити постанови їх власникам за місцем реєстрації взагалі не представляється можливим , і тут ми спостерігаємо пряму дискримінацію залежно від місця проживання /реєстрації ).

Висновок

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Очевидно , що у разі , якщо цей проект приймуть і спробують ввести в дію , це приведе до масового обурення автовласників ( з урахуванням того , скільки машин у нас експлуатується не власниками , у тому числі і в силу багаторічної практикипродажів за дорученням “), і не менш масового оскарження постанов   в судовому порядку , що спричинить перевантаження судів ( де і так зараз проблеми через   звільнення багатьох суддів ).

Одним словом – нічого хорошого з цього не вийдеДо речі кажучи , якогось плюсу   для безпеки не буде теж , оскільки покарання не того , хто порушував , у результаті до позитивної дії на порушника не приводить .

Ну,   а порушення конституційних норм і ряду фундаментальних   правових принципів при ухваленні нових законівріч неприйнятна . І вже тим більше треба щось робити з тим , що за сферу дії цих норм , принципів і прав людини у нас виведена  в ся пов’язана з автомобілем сфера , з тим , що те , що не можна по відношенню до кого б  то не було , по відношенню до власника або водія автомобілячомусь вважається , що можна .

За матеріалами .

Про обговорення протиріч щодо введення системи автоматичної відеофіксації порушень ПДР дивіться на відео нижче:

▼ СПОДОБАЛАСЬ СТАТТЯ? ПОДІЛІТЬСЯ З ДРУЗЯМИ! ▼

Корисний матеріал? Оцініть зірочками:

Є питання? Натисніть нижче "ОТРИМАТИ КОНСУЛЬТАЦІЮ"!

Натисніть і підпишіться на «НОВИНИ» або канал «TELEGRAM» та станьте генієм юриспруденції!

Знайшли помилку? Виділіть її і натисніть Ctrl+Enter

Юрист, засновник проекту “Правова Консультація”, м.Харків.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: