Афганець Амріддін – швидше за все не Ігор Бєлокуров, – учасники експедиції. ФОТО. ВІДЕО

Опубликовано: 08.10.2018

МОСКВА, 28 марта. /ТАСС/. Посол США в Молдавии Дерек Хоган позволил себе беззастенчиво и безапелляционно вмешаться в процесс формирования правящей коалиции по итогам парламентских выборов в республике. Об этом заявила в четверг на брифинге директор Департамента информации и печати МИД России Мария Захарова, смотрите на сайте https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane.

"Распространенное на днях в Кишиневе так называемое открытое письмо Хогана к молдавским парламентариям - это документ поистине уникальный по своей прямолинейности, по своему цинизму, - отметила она. - Это уже даже не highly likely (с высокой степенью вероятности). Это открытый диктат Молдавии со стороны США. В нем [письме] прямо утверждается, что единственная верная дорога граждан этого государства к лучшей жизни - это "укрепление отношений с США и Европой", а все проблемы можно решить путем "возвращения к западным ценностям".

"Но и этого мало, - продолжила дипломат. - В обращении, которое, кстати говоря, больше похоже на инструктаж, подробно расписывается, как и какие внутренние реформы должны проводить молдавское государство и общество, как укреплять кибербезопасность и ужесточать контроль за иностранными компаниями, которые стремятся влиять на критически важную инфраструктуру, как диверсифицировать источники получения энергоносителей и так далее".

1. Надо выбирать девицу не моложе двадцати пяти лет, ибо очень молодые девицы почти всегда бывают ветрены, непостоянны и капризны.

2. Нужно искать у выбираемой невесты голубые глаза — такой цвет глаз означает тихую покорность мужу.

(Из дальнейшего текста следует, что чёрные глаза означают вспыльчивый и коварный характер, серые — склонность к щегольству и расточительству, карие — признак сплетницы, перейдите сюда https://moldflowers.md/ru/buchete/buchete-comestibile/din-bomboane. — Примеч. ред. )

3. Дом можно брать за женою только в том случае, если она подпишет его на имя мужа, иначе она будет постоянно упрекать мужа, что он живет в ее доме, а при большой ссоре может случиться, что жена выгонит его совсем из дому.

4. Перину за женой нужно брать одну и никак не лебяжьего пуху, ибо таковая слишком нежит людей и делает слабыми к работе.

5. Чтобы узнать, насколько она пристрастна к удовольствиям, предложить ей различные прогулки, вечера, балы, театры, и если она откажется, то это явно доказывает её равнодушие к суете мирской.

6. Блондинки бывают почти всегда хорошего характера, то есть, тихи, скромны, любящи, нежны и благонравны.

7. Брюнетки пылки, страстны, капризны, но, несмотря на это, любят своих мужей до безумия.

8. Хитрость, пронырство, коварство, лисья злоба, лукавство, лживость, трусливость, вот явные и отличительные черты характера рыжих.

9. При выборе жены следует основательно узнать, есть ли в ней порок упрямства. Для этого надо ей предлагать различного рода вещи против её желания, и если она хладнокровно будет подчиняться вашему желанию, то это означает, что упрямства в ней нет.

10. Нужно обращать внимание, чтобы жена не особенно была склонна к нарядам и кокетству, ибо это порок и порок большой. Кокетливая жена имеет страсть к поклонникам и поэтому будет стараться, чтобы за ней ухаживали молодые франты. < . .. > Придёт, например, муж после работы домой и хочет говорить о всяких делах, но у жены сидят гости, преимущественно молодые люди с чёрненькими усиками. < . .. > Муж хмурится, но, не желая показаться грубым, идёт и садится с женой, где Виктор Николаевич, молодой шалопай, говорит разный вздор, а кокетливая жена умирает со смеха.

11. Нужно желать, чтобы жена была 1) послушна и тиха, 2) не капризна и трудолюбива, 3) чтобы любила своего мужа, 4) была бы рукодельница, 5) в хозяйстве имела бы толк и смышлёность, 6) умела бы хорошо воспитать своих детей.

https://leninka-ru.livejournal.com 

Він не подає жодних емоцій, коли бачить відеозвернення матері, яка кличе його додому. Не впізнає друзів і однокласників, каже, що поїде будь-куди, але не в Україну. Стверджує, що його «розривають в різні сторони», а його командир переконує, що історія про те, що він – «волинянин», – це лише жарт.

Мало не всю Україну облетіла новина, що 30 років пройшло відтоді, як нібито в Республіці Афганістан знайшли волинянина, уродженця Любешівського району  Ігоря Бєлокурова , який пропав безвісти ще в кінці 80-х. Волиняни зробили все, щоб повернути його на батьківщину, однак, після повернення з експедиції зробили шокуючу заяву: знайдений чоловік, найімовірніше, – не Ігор Бєлокуров. Про це ідеться у публікації Інформаційного агентства Волинські Новини .

Нагадаємо, цього року експедиція в Афганістані  нібито знайшла зниклого безвісти волинянина   Бєлокурова Ігоря Вікторовича.

Для того, аби його повернути, доклали зусиль чимало людей, зокрема й голова Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану  Григорій Павлович , який поїхав уже на фінальні перемовини – викуп полоненого. Втім, повернувшись з експедиції два дні тому, зробив заяву, що, найімовірніше, насправді це не зниклий 30 років тому волинянин.

Повернути «свого» додому

«Ми були готові лишитися там на місяць й оформити усі документи та здійснити повернення. Спочатку у нас була чітка інформація, що чоловік у 1988 році потрапив у полон і з того часу перебуває на території Афганістану. Йшлося про те, що він з Волині.

Ми цим зацікавилися та почали вивчати питання, щоб повернути чоловіка. Хотіли спочатку переконатися, що це дійсно волинянин і далі все зробити тихо, щоб не нашкодити полоненому, але в пресі це прозвучало.

Далі у нас була  зустріч на Волині з генералом  з республіки Афганістан  Дашти Ісмаельом , який пообіцяв сприяти. Також мене покликав до себе голова обласної ради  Ігор Палиця  та запитав, що треба зробити, аби повернути Бєлокурова. Завдяки йому вся експедиція була профінансована.

Інформація була така, що чоловік не жонатий, дітей немає, паспорта теж немає, і ми вирушили його викупляти з полону», – розповідає Григорій Павлович. Проте як виявиться згодом, в чоловіка є і громадянство, і сім’я та 5 дітей.

«Не сходиться» ріст

Учасник експедиції  Андрій Кадун , який вперше і розповів історію про полоненого, каже, що запідозрив обман ще напередодні.

«Пригадую, коли я вперше повернувся з Афганістану, то ми почали збирати багато інформації про Ігоря Бєлокурова. Стало відомо, що він був широким в плечах на зріст 182 см, а цей не відповідав опису, його зріст був максимум 172 см. Але кличка в нього «рускій» і, як я собі думав, він міг бути полоненим.

Ріст Георгія Павловича – близько 170 сантиметрів. Праворуч нього – Амріддін, який візуально такого ж росту , а не 182 сантиметрів, як Бєлокуров.

Генерал Дашти вже підготував нам передумови для зустрічі, й ми полетіли в Кабул, переночувавши, полетіли в Мазарі-Шариф на зустріч з командиром, з яким я вперше зустрічався у лютому. До 4-ї ранку ми з ним усе обговорювали й зранку він привіз до нас  Амріддіна . Ми продовжили з ним спілкування вже тісніше, й розмова тривала близько 5 годин. Під час цього ми побачили певні неточності.

Андрій Кадун

«Поїду будь-куди, але не в Україну», – Амріддін

Під час особистої зустрічі Амріддіну показали відеозвернення матері, його старі фотографії молодості, на які він ніяк не відреагував, й тоді його командир сказав, що це був жарт, що воїн Афганістану насправді не волинянин і на фото з України – інша людина. Але це був якийсь дивний жарт», – розповідає Андрій Кадун.

Вражає, що коли показали звернення мами, фото з молодості, то Амріддін казав, що нічого не пам’ятає, далі додав, що його командир дуже жорсткий. На це йому відповіли, мовляв, питання про повернення додому вирішать. Потім взяли в нього пару волосин для проведення експертизи ДНК. Амріддін тоді ще сказав, що йому нічого їхати в Україну, а як поїде, то лише в Німеччину, аби заробити гроші.

Вся історія могла бути вигадкою заради грошей

Слухаючи звернення матері, Георгій Павлович не витримує і плаче, пригадуючи, як його самого чекала матір з Афганістану. В Амріддіна – жодної реакції.

«Я думаю, що вони хотіли за це отримати гроші, продавши нам під видом Ігоря звичайного служивого. Спочатку викуп хотіли 5 тисяч доларів, потім більше. А коли ми приїхали з офіційною делегацією, то вже й сам командир казав, що на фото не той самий чоловік, що вони пожартували. Зараз ми чекаємо результати ДНК, хоча за нашими відчуттями – це зовсім інша людина, я впевнений за це на 95%», – каже Андрій Кадун.

Сумнівається, що Амріддін – це Ігор Бєлокуров, й Григорій Павлович.

Григорій Павлович

«Побачивши звернення його мами, я сам просльозився, бо пам’ятаю, як моя мама мене чекала. А тут було помітно, що емоцій у нього жодних. А почувши материнський голос, він би його впізнав. Показували і його фото, світлини знайомих, однокласників, а він їх просто кидав. Було відчутно, що це не волинянин.

Тому, вийшовши зі студії, я подзвоню мамі Ігоря, скажу нашу думку та попрошу вибачення, що їй довелося таке пережити у 78 років. Але ми свій обов’язок виконали – зробили все, що від нас залежить», – наголосив голова Волинської обласної організації Української Спілки ветеранів Афганістану.